Слухачі подій (event listeners) – одна із найрозповсюдженіших і найбільш часто використовуваних функцій ActionScript, без якої важко уявити хоча б одну інтерактивну програму чи флеш-гру. Ми вже розглянули частину аспектів, пов’язаних зі слухачами подій у статтях про методи Play та Stop в AS3, а також про координати сцени та рух об’єктів. Якщо ви знайомилися з цими статтями – то, безперечно, вже маєте певне уявлення про роботу слухачів подій (event listeners). Втім, сьогодні мені хотілося б більш детально та глибоко зупинитися на роботі даної функції, щоб створити розуміння процесів, які відбуваються у середовищі Flash при використанні слухачів подій.

Оскільки різновидів подій у флеші існує надзвичайно багато, сьогодні ми зупинимося на найбільш часто використовуваних у програмуванні подіях мишки (Mouse Events). Адже важко уявити хоча б один інтерактивний інтерфейс, в якому було б відсутнє керування мишкою. Практично будь-яка флеш-програма, гра чи банер передбачають взаємодію з користувачем за допомогою мишки.

Що ж таке події (Events) та слухачі подій (Event Listeners) у ActionScript 3

З точки зору програмного середовища, подія – це річ, яка відбувається. Коли ви запускаєте програму Flash – у ній відбувається безліч подій. Різноманітні значення присвоюються змінним, певні об’єкти створюються та видаляються, курсор рухається по сцені, користувач клікає мишкою і т. п. і т. д. Деякі з цих подій не мають для вас, як для програміста, жодного значення. Втім, існують і такі, про які вам потрібно знати. Наприклад, якщо на сцені розміщена інтерактивна кнопка – ви хочете знати, коли користувач клікає на неї, щоб мати змогу запустити пов’язаний із кліком набір процесів.

Читати далі про слухачі подій та події мишки…

Тип символів MovieClip, вочевидь, один з найрозповсюдженіших елементів, які використовуються у Flash. Саме з MovieClip-ів, як з цеглинок, розробники створюють свої аплікації: банери, кліпи, ігри чи інтерактивні веб-програми. Якщо ви читали попередні статті на цьому блозі, то повинні бути знайомі з основними характеристиками фрагментів кліпу (MovieClips) – про них згадувалося у статті про символи у Flash.

Якщо ви ознайомилися зі статтею за посиланням – то вже знаєте, як створювати символи MovieClip. Сьогодні ж нашою метою буде більш глибоке розуміння цього типу символів та робота з ними методами вбудованої мови програмування ActionScript 3.

Динамічні можливості, які відкриває перед розробниками AS3 дозволяють більш ефективно працювати зі всіма типами символів, зокрема й MovieClip. Наприклад, якщо раніше будь-яку анімацію на сцену ми додавали вручну – тобто «перетягуючи» символи з бібліотеки на сцену або конвертуючи зображення на сцені в символи, – то ActionScript відкриває можливість додавати символи з бібліотеки динамічно, при цьому зберігаючи повний контроль над їхньою поведінкою. Більше того, коли ви зрозумієте принципи взаємодії символів з кодом – саме ActionScript стане найзручнішим методом контролю над ними. Сьогодні ж ми зробимо перший крок до такого розуміння.

Читати далі про динамічне додавання MovieClip методами ActionScript 3…

Моя перша гра на флеш – Match Insanity (що, до речі, перекладається, як „Сірникове божевілля”) – закінчена. Наразі ви можете пограти в неї на сайті FlashGameLicense (FGL). Якщо у вас ще немає облікового запису на цьому сайті – то для перегляду гри доведеться зареєструватися.

Поділюся коротко враженнями від розробки.

Зіткнувшись з необхідністю поглиблювати свої знання та навички в ActionScript 3 (а по суті – здобувати їх з нуля) я вирішив одночасно зі штудіюванням літератури та проходженням численних онлайн-туторіалів, взятися за розробку власного ігрового проекту. Адже немає кращого способу засвоєння нових знань та навичок, ніж через практику та розв’язання реальних завдань. Забігаючи наперед, скажу, що такий підхід виправдав себе на 110% – знання AS3, якими вони були до початку роботи над грою Match Insanity, і після її закінчення, як сказали б у Одесі: „Це дві великі різниці”.

Коли рішення працювати над власною грою було прийнято, наступним кроком став пошук ідеї і концепції. При чому тут слід було „не перегнути палицю”, адже моєю метою було не створення складного чи комерційно привабливого продукту, а просто вивчення мови програмування. Тому концепція обиралася з позицій максимальної простоти і зрозумілості.

Читати далі про те, як я створював свою першу Flash-гру…

Пройшло три тижні з часу останньої публікації. Втім, весь цей час я не сидів, склавши руки, а дуже активно працював над розробку своєї першої гри у Flash. Поки що я не відкриватиму всіх карт і не показуватиму гру, а скажу лишень, що це логічна головоломка, в якій гравець змагатиметься з комп’ютером.

Зараз, робота над грою вже добігає кінця і я постаю перед дилемою, чи варто спробувати вийти з нею на FGL (сайт, де можна продати гру спонсорам). Втім, як би там не було – я обов’язково покажу результат своєї праці в рамках цього блога. Тому, якщо вам цікаво – обов’язково підпишіться на RSS і стежте за оновленнями.

Працюючи над розробкою своєї першої гри, я ще раз переконався, що немає кращого способу вивчити щось нове, ніж застосувати його на практиці. За кілька тижнів я вивчив ActionScript 3 краще, ніж за кілька років до того, студіюючи книги. Тому, якщо ви також хочете розібратися у премудростях цієї мови програмування – раджу якомога більше читати і головне – втілювати отримані знання на практиці. А коли основні принципи мови будуть уже засвоєні – ставити перед собою власні завдання і намагатися виконати їх.

Це була лірика, а тепер, власне, перейдемо до практики.

Створення програмної анімації вибуху з використанням мови ActionScript 3

У одному із попередніх уроків ми вчилися малювати вибух м’ячика вручну. Сьогодні я продемонструю, яким чином можна створити анімацію вибуху програмно – тобто з використанням вбудованої мови ActionScript 3. Хочу подякувати авторові блога Xitri.com, чия стаття про ефект вибуху стала поштовхом до написання цього матеріалу.

В рамках сьогоднішнього уроку ми не лише дізнаємося, як створюється програмна анімація вибуху, але й закріпимо вже вивчені елементи ActionScript 3 (слухачі подій, події миші, розташування об’єктів на сцені), а також познайомимося з деякими новими елементами цієї мови: циклами та масивами.

Читати далі про створення програмної анімації вибуху у Flash…

В минулому уроці ми побіжно розглянули події миші і навіть звернулися до слухачів подій (Event Listeners). Це було необхідно для демонстрації можливостей методів Play та Stop. Сьогодні я більш детально зупинюся на згаданих аспектах ActionScript 3 і постараюся продемонструвати, в яких випадках це може бути застосовано на практиці. Окрім того, ми звернемося до координатів сцени (stage) та побачимо, яким чином можна рухати об’єкти по сцені, прив’язуючи їх до тих чи інших координатів.

1. Створіть новий файл у Flash, вибравши в опціях файл ActionScript 3 (в наступних публікаціях я не буду уточнювати версію ActionScript, тому що в рамках цього блога ми будемо працювати саме з третьою версією).


Читати далі про слухачі подій та координати сцени…

У сьогоднішньому уроці ми приступаємо до вивчення основ вбудованої мови програмування Flash – ActionScript 3. В ньому ми дізнаємося про два найрозповсюдженіші методи керування анімацією (подіями) у Флеші – Play і Stop. Окрім того, для засвоєння матеріалу нам потрібно буде навчитися працювати зі ще однією можливістю ActionScript – подіями миші (Mouse Events). Нарешті – ми також розглянемо найпростішу структуру програм та виклик функцій.

Методи play та stop у ActionScript використовуються для контролю анімації, запускаючи та зупиняючи її. Попри їхню простоту – це один з найрозповсюдженіших методів, які можна зустріти практично у кожній програмі, зробленій на Flash. Саме тому ми починаємо вивчення ActionScript з цих методів.

Для демонстрації роботи подій Play та Stop ми використаємо анімацію стрибаючого м’ячика, яку навчилися створювати в одному з попередніх уроків. Ви можете використати вже готовий кліп, або, користуючись порадами зі статті створити власний стрибаючий м’ячик.

1. Додайте додатковий шар (layer) шкали часу (timeframe) у основній сцені кліпу, яка відповідає за рух вашого м’ячика вгору та вниз. Виберіть перший кадр у щойно створеному шарі і натисніть F9 або виберіть вкладку Window -> Actions у панелі керування. При цьому відкриється панель редагування коду ActionScript.

Читати далі про методи Play та Stop у ActionScript…

Флеш не був би флешем і ніколи не здобув би широкої популярності серед програмістів та розробників, якби весь його функціонал обмежувався інструментами для створення зображень та анімації. Саме завдяки вбудованій мові програмування ActionScript (скорочено AS), зі звичайного векторного інструмента для дизайнерів флеш перетворився на потужне середовище розробки.

До сьогодні в цьому блозі публікувалися переважно статті та уроки, присвячені малюванню та основним прийомам анімації у Flash. Про ActionScript ми також неодноразово згадували, але поки-що не переходили до його вивчення. Основна дилема для мене полягала в тому, який підхід обрати до вивчення ActionScript та на якій його версії зосередитися. Тепер, коли я дав собі відповідь на ці запитання, ми можемо нарешті перейти до освоєння цієї складної, але надзвичайно цікавої мови програмування, яка відкриває перед Flash-розробником практично безмежні можливості.

До речі, можливо, ви вже звернули увагу на те, що блог змінив свою назву. Якщо раніше це був „Блог про Flash, PHP та веб-програмування” (ви навіть зустрінетесь з таким формулюванням у старіших статтях), то зараз на головній сторінці красується інша назва: „Вивчаємо Flash та ActionScript разом”. Ця назва більш точно характеризує основну ідею та вміст даного блога, оскільки я вирішив не розпорошувати час та ресурси на кілька доволі розрізнених тем і максимально зосередитись на тому, що цікавить мене найбільше – тобто на Флеші.

Читати далі про ActionScript 3…