Минуло півтора місяці з моменту релізу мого найбільш масштабного на даний момент ігрового проекту Symbiosis і я нарешті можу поділитися деталями процесу пошуку спонсора та деякою статистикою.
Про історію розробки Symbiosis я вже писав, тому перейду до найцікавішого – процесу торгів та, власне, статистики.
Низький редакторський рейтинг
Одним із перших сильних розчарувань, яке спіткало мене після публікації гри на аукціоні FGL була редакторська оцінка. Гра отримала всього 6,5 балів із 10-ти можливих. Зважаючи на те, що саме оцінка редакторів найчастіше визначає, чи звернуть спонсори увагу на гру, а також те, що жодна із моїх попередніх ігор, включаючи першу гру ще ніколи не отримувала нижче 7-ки, я був буквально “роздавлений”.
Серед зауважень до гри Розек (редактор FGL) вказав тільки необхідність додати кнопку виходу до головного меню, яку я, звісно ж, одразу додав. Паралельно написав обурливого листа адміністрації аукціону з проханням переглянути рейтинг. На щастя представники FGL вирішили піти мені на зустріч і таки переоцінили гру. Після повторної оцінки вона отримала 7,5 балів.
Цілком середній результат. Зовсім не те, на що я сподівався, але краще, ніж попередня оцінка.
Процес торгів
Протягом кількох днів жодної активності з боку спонсорів не спостерігалося. На грі “висіла” єдина ставка, яку поставив колега-розробник для спонукання торгів (за що йому велика подяка). Тим часом я готував плацдарм для спілкування зі спонсорами – писав листи із запрошеннями переглянути гру і збирав контакти активних спонсорів.
Першим на розсилку відгукнувся спонсор, з яким я уже мав досвід позитивної співпраці. Назвемо його Спонсор_1. Йому я писав дещо раніше з пропозицією купити гру взагалі без участі FGL. Але на той лист відповіді так і не дочекався. На другий лист з пропозицією зробити ставку на FGL Спонсор_1 зреагував майже миттєво і поставив $1000. При цьому написав, що в даний момент він дуже зайнятий власним проектом, тому поки що не має часу уважно пограти у гру. А коли пограє – зможе зробити свою остаточну ставку.
Все-таки щасливий народ – спонсори. Готові віддати чималу суму за гру, в яку навіть толком не пограли. Втім, мені така довіра з боку Спонсора_1 була приємною. А особливо – згадка про те, що ця ставка – не остаточна.
Наступного дня з’явилася ставка $1200 від ще одного спонсора.
Тим часом я активно займався розсилкою листів перспективним спонсорам. Особливо мене цікавили два великі портали, яким Symbiosis ідеально підійшла б як за жанром, так і за реалізацією. На жаль, раніше мені не вдавалося достукатися до жодного з них. Але цього разу я вирішив докласти усіх зусиль.
До власника першого порталу (Спонсор_2) вдалося достукатися завдяки людям у чаті FGL. Хтось із тамтешніх розробників, кинув фразу, що на пряму до Спонсора_2 достукатися практично неможливо (особливо, якщо немає попередніх контактів з ним), але в чаті практично постійно можна знайти його представника.
Не довго думаючи, я написав листа представнику Спонсора_2, а вже через кілька годин гра отримала чергову ставку $1500 від Спонсора_2. Мою радість було важко передати. Бо хоч ставка була набагато нижчою від моєї цільової ціни, але сам факт зацікавленості великого спонсора моєю грою не міг не тішити.
“Зрештою, це тільки початок” – щиро вірив я.
Після двох днів затишшя і моїх спроб достукатися до другого цільового спонсора (Спонсор_3), я почав втрачати ентузіазм і написав Спонсору_1 з нагадуванням, що він обіцяв пограти довше і поставити остаточну ставку. Спонсор_1 не підвів і одразу підняв ставку до $2000, хоча у гру так і не пограв.
Все-таки щасливий народ – спонсори… Ой, здається, я повторююсь.
Ще через два дні Спонсор_2 перебив ставку, поставивши $2100.
А тим часом, практично втративши надію достукатися до Спонсора_3, якому я написав на кілька різних адрес і навіть у його профіль на його ж сайті, я вирішив здійснити останню спробу і зв’язався з одним із розробників, які раніше точно працювали зі Спонсором_3. Мені пощастило, розробник люб’язно поділився зі мною актуальними контактами Спонсора_3, за що я йому дуже вдячний.
Нарешті мені вдалося достукатися до Спонсора_3 і той зі словами: “Дивно, що на таку гру стоїть така низька ставка” одразу підняв її до $4000. Тож мій квест “Знайди спосіб вийти на Спонсора_3” виявився успішним.
Через годину чи близько того Спонсор_2 перебив ставку, поставивши $4100.
Та даремно я сподівався, що після цього розв’яжеться війна ставок. Минув тиждень, а потім і другий, а нові пропозиції від спонсорів все не з’являлися. Я почав розмірковувати про можливість увімкнення Last Call. Але перш, ніж зробити це, написав Спонсору_2 із проханням підняти ставку до $5000, оскільки це мінімальна прийнятна для мене ціна для цієї гри.
Спонсор_2 відповів, що не хотів би форсувати події і підняв ставку лише до $4250, при цьому пообіцявши виплатити так званий score bonus, тобто премію, яка залежатиме від рейтингу гри на його порталі.
Тоді я написав Спонсору_1 і Спонсору_3 із тим самим проханням – підняти ставку до $5000 у зв’язку з тим, що я планую увімкнути Last Call і це мінімальна сума, яка мене задовольнить. Відповіді так і не отримав.
Оскільки нових ставок не було і потік спонсорів на гру, яка лежала на аукціоні майже місяць, знизився до нуля, я вирішив ризикнути і увімкнути Last Call не дочікуючись ставки $5000 (та й не факт, що дочекався б).
Після того, як Last Call було активовано, “прокинувся” Спонсор_3 і поставив бажані $5000. А тим часом торги добігали свого закінчення.
В останній день аукціону я ще раз написав всім трьом спонсорам з нагадуванням, що найближчим часом я прийматиму рішення щодо переможця, і пропозицією поставити остаточні ставки.
У Спонсора_1 нарешті знайшовся час, щоб пограти у гру (грав він майже годину). Як результат – ставка зросла до $6000. Але була майже миттєво перебита Спонсором_2 – $6100.
На цій щасливій ноті закінчився Last Call, але оскільки правила FGL дозволяють взяти кілька днів після Last Call на прийняття найбільш вигідної пропозиції, я вирішив скористатися цим для подальшого спілкування із потенційними спонсорами.
Спонсор_1 чесно признався, що досягнув своєї стелі і не має наміру далі продовжувати торги. Спонсор_3, схоже, ще не хотів здаватися і підняв ставку до $6500. Втім, не минуло навіть трьох хвилин, як ця ставка знову була перебита Спонсором_2 – $6750.
Спонсор_3 написав мені, що не впевнений чи зможе він перебити ставку і я пообіцяв дати йому кілька годин часу на роздуми, перш ніж прийняти пропозицію. Була вже пізня ніч, і тому я просто ліг спати. А коли прокинувся – ставка на гру була вже $7000 – від Спонсора_3. Значить, все-таки наважився.
Затягувати далі було б уже просто некрасиво, тим більше, що ставка мене цілком влаштовувала. Тому я вирішив, що ввечері прийму пропозицію.
Яким же було моє здивування, коли, повернувшись з роботи і заглянувши на FGL я побачив ставку $8000 від Спонсора_2. Вочевидь, він вирішив “рубанути з плеча”, щоб позбавитися конкурентів. Що ж – йому це вдалося.
Як всі ви вже здогадуєтесь, під кодовим іменем Спонсор_2 приховувався Armor Games.
На FGL сподівайся, але руки не складай!
За місяць перебування Symbiosis на FGL її переглянуло близько 120 спонсорів (включаючи повторні перегляди). Приблизно третина всіх спонсорів має походження “Developer Custom”, тобто була приведена мною особисто (через електронну пошту чи прямі лінки на гру).
Всі три активні спонсори, які робили ставки на гру, прийшли через особисте листування. З одним із них ми були знайомі внаслідок попереднього партнерства, а вихід на двох інших мені вдалося отримати тільки завдяки власній наполегливості і везінню.
Отже, можна зі впевненістю стверджувати, що цього разу FGL виявився абсолютно неефективним як інструмент для залучення спонсорів. Я не хочу сказати, що від нього взагалі не було користі, але по мірі накопичення спонсорських контактів, я намагатимусь відходити від аукціону і продавати ігри напряму. Шкода платити 10% від доволі значної суми по суті за сервіс хостингу, знаючи, що всіх активних спонсорів довелося залучати самостійно.
Новачкам же у сфері розробки флеш-ігор, які теж поглядають в бік FGL, можу порадити в жодному разі не обмежуватися завантаженням гри і очікуванням, поки хтось зі спонсорів зацікавиться. Намагайтесь діяти активно і спілкуватися зі спонсорами з перших днів перебування гри на аукціоні.
Додаткові бонуси від спонсора
Реліз гри на сайті спонсора відбувся 21 листопада 2012 року. І вже через кілька годин після запуску стало зрозуміло, що гра чітко “попала” в аудиторію Armor Games. Люди активно грали в Symbiosis і ставили їй хороші оцінки.
Через три дні після релізу рейтинг гри складав 8,1 балів із десяти (зараз 8,2). Тож якби Ден (власник Armor Games) погодився виплатити мені score bonus, про який ми говорили перед увімкненням Last Call – я отримав би додаткові $1000. Проблема була лише в тому, що в умовах ставки Ден нічого не написав про score bonus, та й згадка про цей бонус стосувалася того моменту, коли ставка складала всього $4000.
Втім, я вирішив, що варто спробувати, і делікатно нагадав Дену про score bonus. Крім того, щоб спросити собі життя і не проводити зайві операції, я попросив Дена оплатити комісію FGL (10% від суми продажу), вирахувавши гроші із мого гонорару.
Відповідь прийшла наступного дня. Я міг очікувати, чого-завгодно, але не такого: “Вітаю з великим успіхом гри на Armor Games. Я з радістю заплачу додаткові $1000 як score bonus. Крім того я буду щасливий заплатити комісію FGL із власної кишені…”
Таким чином, завдяки щедрості Дена я отримав за гру $9000 без необхідності сплачувати комісію FGL.
А через деякий час Ден знову звернувся до мене, з проханням вбудувати їхній внутрішній рекламний блок в головне меню гри. За це він заплатив ще $150, хоча я з радістю зробив би це безкоштовно.
Успіх на Kongregate
Реліз віральної версії гри (тобто версії для розповсюдження по інтернету) відбувся 5 грудня (через два тижні після релізу на Armor Games). Звісна річ, як і більшість розробників, я в першу чергу завантажив Symbiosis на Newgrounds та Kongregate.
На Newgrounds гра “не пішла”, хоч і набрала доволі непоганий рейтинг 3.7 із 5-ти (зараз уже 3.8). Моя попередня гра When I Was Young зуміла отримати “Daily 5-th” нагороду і потрапити на головну сторінку, не зважаючи на те, що її рейтинг був нижчим. Але, вочевидь, реліз Symbiosis співпав із публікацією кількох дуже потужних ігор від інших розробників, і тому гра на Newgrounds пройшла непоміченою.
Зовсім інша ситуація була на Kongregate. Там гра набрала 4 бали із 5-ти (це надзвичайно хороший результат), потрапила спершу в секцію Hot New Games на головній сторінці, а потім і у Featured Games (слайдер на головній сторінці).
Втім, найприємніше для мене було те, що через кілька днів після публікації Symbiosis на Kongregate мені написав Грег (власник Kongregate) з пропозицією додати до гри “баджі” (віртуальні медалі для гравців – своєрідний аналог досягнень). Конгрегейтівських медалей удостоюються одиниці, тому для мене подібне визнання було надзвичайно приємним. Я негайно інтегрував Kongregate API у гру, а через кілька днів Грег, як і обіцяв, увімкнув баджі.
Але на цьому приємнощі не закінчилися. Буквально вчора я дізнався, що Symbiosis посіла 6-те місце у переліку найкращих ігор на Kongregate, які були завантажені протягом місяця, і виграла приз $250 (перше місце отримує $1500, тож розробникам є до чого прагнути).
CPMStar, Mochi
Спонсор Armor Games зазвичай не дозволяє розміщення реклами у іграх, які він ліцензує. Але, як виявилося, іноді він готовий робити винятки. Так сталося і з моєю грою.
Під час торгів на FGL був момент, коли ставка Armor Games була всього на $100 вищою за ставку іншого спонсора, але при цьому інший спонсор дозволяв розміщувати рекламу CPMStar, а Armor Games – ні. Я написав йому з поясненням, що в даний момент нижча ставка є для мене більш пріоритетною, оскільки дозволяє рекламу, і попросив або підняти ставку, або змінити умови, дозволивши використання CPMStar. Спонсор відразу погодився на другий варіант.
Таким чином у віральній версії гри з’явилася реклама CPMStar.
Що стосується версії для Mochi, то спершу я не планував її робити. Але буквально на другий день після релізу на Armor Games мені на пошту написав представник Mochimedia Джастін Вонг і запропонував завантажити Symbiosis у систему mochi-дистрибуції. За її правилами у грі не повинно використовуватися жодних рекламних систем окрім, власне, Mochi AD. За умови моєї згоди Джастін пообіцяв додати гру у блок Featured на сайті Mochi Distribution.
Я пояснив, що в даний момент триває ексклюзивний період, коли гра хоститься тільки на сайті спонсора, і пообіцяв, що зроблю версію для Mochi після закінчення цього періоду, якщо Деніел буде не проти.
Через два тижні Джастін нагадав про себе черговим листом, мовляв, “період ексклюзивності вже закінчився, що там з версією для Mochi?”
Тоді я написав Деніелу, і на мій подив він з радістю погодився створити окрему версію для Mochi Distribution. Як виявилося, Джастін та Деніел – давні партнери і у них є окремі домовленості. Тому Armor Games зазвичай дозволяє використання Mochi AD у іграх, які спонсорує.
Втім, великих прибутків з реклами я поки що не отримав (в першу чергу через те, що на найбільші сайти гра додавалася без реклами).
Наразі CPMStar принесла близько $100, а Mochi – $30.
Прибутки
Станом на сьогодні гра принесла:
- Primary license – $8000
- Armor Games Score Bonus – $1000
- Armor Games AD Integration – $150
- Kongregate monthly contest – $250
- Kongregate AD revenue share – $240
- CPMStar AD – $100
- Mochi AD – $30
Як бачите, загальний прибуток склав $9770 – не вистачило всього кількох десятків доларів, щоб подолати п’ятизначний бар’єр. Втім, я сподіваюся, що це не остаточні цифри і Symbiosis продовжить генерувати прибуток.
Сайтлоки
Це буде найкоротший розділ, оскільки станом на сьогодні я не продав жодного сайтлоку. Можливо, причина в тому, що цього разу я відмовився від активного пошуку спонсорів неексклюзивної версії гри. Більшість розробників, яким вдавалося успішно продавати сайтлоки, стверджують, що поштова розсилка неефективна. А покупці неексклюзивних ліцензій зазвичай знаходять гру самостійно.
Потенційний інтерес до сайтлока проявили тільки Big Fish, запропонувавши свою стандартну суму – $200. Втім, неексклюзивну версію для них я поки що не зробив і не знаю, чи буду. Зважаючи на вартість primary-ліцензії, $200 за сайтлок здаються не надто хорошою пропозицією.
Дистрибуція
З моменту релізу (тобто за півтора місяці) у Symbiosis зіграли трохи більше, ніж 1,2 млн. гравців. Результат, хоч і не провальний, та все ж далекий від ідеального. І причиною цьому, на мою думку, є слабка дистрибуція.
Чесно кажучи, мені важко пояснити, чому гра пішла доволі слабко. Playtomic показує, що зараз гра хоститься на 500 порталах. При цьому більше 60% ігрових сесій зібрали два з них: Armor Games та Kongregate (саме тому заробіток на рекламі доволі низький).
Основних причин я бачу всього дві:
- Через досить нестандартний геймплей більшість власників порталів вирішили не ризикувати (або просто не захотіли розбиратися) і пропустили гру.
- Armor Games не займався цілеспрямованою дистрибуцією і гра розповсюджувалася по порталах природнім шляхом.
Втім, є і позитивні моменти.
По-перше, гра виявилася досить адиктивною: середній час ігрової сесії складає майже 40 хвилин. Для порівняння, у моїх попередніх іграх Turtle Dreams to Fly та When I Was Young середній час ігрової сесії складав всього 5-10 хвилин.
На мою думку, тривалість сесії – це надзвичайно важливий індикатор, який показує, наскільки гра сподобалася гравцям, і для flash-проекту 40 хвилин – це дуже хороший показник.
По-друге, якість трафіку на Symbiosis виявилася також дуже високою. Для досвідчених розробників показовим буде той факт, що кількість найменш якісного китайського трафіку не досягнула навіть 7% (зазвичай цей показник перевищує 50%). За кількістю ігрових сесій Китай з великим відставанням зайняв третє місце після Іспанії та США (зазвичай він беззаперечний лідер).
Якщо Іспанія набрала 276 тисяч переглядів, а США – 223 тисячі, то Китай – всього 81 тисячу, і на п’яти йому наступає Канада – 79 тисяч.
Ну і по-третє, не дивлячись на доволі скромні показники кількості ігрових сесій, спонсор залишився задоволений. Кілька тижнів назад він написав мені зі словами подяки та натяком на бажання продовжувати співпрацю. Схоже, для Деніела важлива не тільки безпосередня кількість трафіку (хоча вона також), але й те, як гру сприйняли на його порталі. А тут Symbiosis спромігся продемонструвати чудовий результат.
Замість висновку
Symbiosis – це вже третя поспіль гра, яка перевершує результати попередніх релізів, і це не може не радувати, оскільки свідчить про зростання та розвиток моїх навичок, як розробника. Тому, не зважаючи на показники, які могли б бути й кращими, я з ентузіазмом дивлюся в майбутнє і наразі розмірковую про можливість створення Level Pack для Symbiosis.
Дякую, що прочитали цей довгий звіт до кінця. Сподіваюся, я зміг розкрити в ньому найцікавіші деталі, які супроводжували продаж, реліз та пострелізне “життя” гри Symbiosis. А якщо ні – не соромтеся задавати запитання у коментарях.
P.S.: Мало не забув. Пограти у гру на сайті спонсора можна тут: Symbiosis на Armor Games.
Січень 8, 2013 о 01:34
Поздравляю с успешной продажей, какой ник у этого представителя второго спонсора?
Как называется жанр данной игры?
И да, гугл хорошо переводит украинский.