Кілька тижнів назад один український блогер запитав мене: «А в чому різниця між flash- та gif-баннером? Адже і той і інший може бути анімованим?» Сьогодні, перш, ніж перейти до практичних занять та створення flash-анімації, я хочу трішки детальніше зупинитися на самому процесі.
Анімація у Flash
Анімація у Flash базується на зміні ознак об’єктів, що використовуються у тій чи іншій сцені. Наприклад, об’єкти можуть зникати чи з’являтися, змінювати своє положення, форму, розмір, колір, ступінь прозорості і т. п.
Перш ніж перейти до більш серйозних речей і взятися за розробку власних flash-банерів, сайтів, ігор чи проектів, кожен флешер-початківець повинен довідатися про три способи (механізми) реалізації анімації у флеші (в рамках цього блога ми будемо звертатися до кожного з них).
- Покадрова (класична) анімація – коли автор сам створює або імпортує із інших програм кожен кадр майбутнього «мультфільма» і встановлює послідовність перегляду. Така анімація найбільше нагадує створення gif-банерів, де також використовується покадровий підхід.
- Автоматична (tweened) анімація – коли автор створює тільки перший і останній кадри мультиплікації, а алгоритми Flash автоматично генерують всі проміжні кадри. При цьому розрізняють кілька типів tweened-анімації. Наприклад, анімація, яка базується на переміщенні об’єкта (motion animation), або анімація, яка базується на трансформації (зміни форми) об’єкта (shape animation).
- Анімація на основі сценаріїв вбудованої мови програмування (Action Script). Сценарій – це опис поведінки об’єкта на внутрішній мові Flash, яка називається ActionScript. Синтаксис цієї мови нагадує синтаксис інших мов сценаріїв, які використовуються у web-публікаціях (наприклад, JavaScript чи VBScript).
Кожен із цих трьох підходів до анімації має як свої переваги, так і недоліки. Наприклад, покадрова анімація зазвичай вимагає найбільше часу та прискіпливості, а результат виходить дуже масивним і займає багато місця (адже кожен кадр – це по суті окреме зображення).
Автоматична (tweened) анімація позбавлена цих недоліків. Використовуючи її, ви не зобов’язані створювати кожен кадр окремо. А оскільки для програвання таких файлів Flash достатньо зберігати тільки перший і останній кадри – розмір анімованого продукту виходить набагато меншим, ніж при покадровій анімації. В той же час tweened-анімація підійде тільки для створення найпростіших сюжетів, в яких властивості об’єктів змінюються рівномірно.
З допомогою сценаріїв на ActionScript можна описати доволі складну поведінку об’єктів. Але для цього, як ви вже й здогадалися, потрібно буде вивчати мову ActionScript.
Але головне, про що слід пам’ятати (ви ж чекали, що я це скажу?) – для досягнення найкращого ефекту всі три механізми анімації можна і потрібно об’єднувати. На щастя, Flash (зокрема, його остання редакція Adobe Flash CS4) дають нам таку можливість.
А вже у наступній статті ми перейдемо від теорії до практики і спробуємо створити перший анімований flash-банер, в якому використаємо метод покадрової анімації. Щоб не пропустити перший урок – обов’язково підпишіться на оновлення! І до нових зустрічей на сторінках блога про Flash, PHP та веб-програмування.
Лютий 10, 2009 о 10:55
Я то підозрюю, що запитання було задане у ключі: “розкажи, що таке анімація у Флеш?”, адже про анімацію у .гіф немає жодного слова.